Яремче
Манява
Старуня
Карпатский трамвай
Пнивский замок
Погоня
Ивано-Франковск
ІВАНО-ФРАНКІВСЬК до 1962 р. мав назву Станиславів, так його дехто називає і по сьогодні. Розташований у межиріччі Бистриці-Надвірнянської (зі сходу) та Бистриці-Солотвинської (із заходу). Є центром Прикарпаття, тому з нього, практично, можна потрапити в усі туристичні та відпочинкові місця Прикарпаття. Місто засновувалось як фортеця у 1662 р. польським маґнатом А. Потоцьким і назване в честь його сина Станіслава, на місці села Заболотова. 7 травня 1662 року місто отримало Маґдеберзьке право й ця дата вважається датою його заснування. Через місто проходили основні торгові шляхи зі Львова до Дунаю. Станиславів розбудовувався в стилі Ренесансу як “ідеальне місто”. Це видно в плануванні його середмістя, його храмах та кам’яницях. В 1772 р. місто попадає під владу Австрії, у 1867 р. – Австро-Угорщини. У його розвиток зробили внесок українці, поляки, вірмени. Поштовх розвиткові дала побудова залізниці у 1866 р. Яка відіграє важливу роль і тепер. В 1906 р. відкрита українська ґімназія. У січні – травні 1919 р. місто було столицею новопроголошеної Західно Української Народної Республіки (ЗУНР).
Цікавими пам’ятками є:
- парафіяльний костел, 1672-1703 рр., арх. Ф. Корассіні, К. Беноне. Найдавніша споруда Івано-Франківська виконана у стилі бароко з елементами ренесансу. Фамільна молельня та усипальниця родини Потоцьких. Тепер – художній музей з переважанням творів сакрального мистецтва (майдан А. Шептицького);
- вірменська церква, 1742-1762 рр., зразок зрілого бароко. Багатий інтер’єр прекрашений скульптурами М. Полейовського, фрески Я. Солецького. Нині – Свято-Покровительський собор УГКЦ. (вул. Вірменська);
- єзуїтський костел, 1753-1763 рр., арх. С. Потоцький, Х. Дальке. У стилі бароко. Після припинення діяльності єзуїтів в Австрії у 1774 р. використовувався кількома конфесіями. Високомистецький іконостас роботи Ю. Макаревича, А. А. Манастирського, М. Сосенка (1901). (майдан А. Шептицького);
- єзуїтський колеґіум, 1744 р., у стилі бароко. Від 1784 – державна ґімназія, одна з перших на території України. Тут навчалось багато українських письменників. Нині – морфологічний корпус Медичної академії (майдан А. Шептицького);
- головний корпус Медичної академії, кін XVII ст. в стилі пізнього бароко (початок вул. гетьмана Мазепи);
- ратуша, 1929-1935 рр., арх. С. Треля. В стилі конструктивізму. Це четвертий варіант споруди, попередні (1666, 1695, 1871) – горіли, руйнувалися війнами. Найвищий будинок старого міста – 49,5 м. Тепер в споруді краєзнавчий музей (пл. Ринок).
- Пам’ятник Адаму Міцкевичу що на площі Міцкевича.
- єврейська синагога. вул. Страчених 7
- палац Потоцького (1682), який у реконструйованому вигляді зберігся до наших днів.
Кинотеатр Люмьер вул. Грушевського,3.
Телефон: (0342) 50-55-00; (0342) 50-55-55
www.kinolumiere.com
В кінотеатрі є два зали – Рубіновий на 147 місць та Смарагдовий на 247 місць.
Кінотеатир «Космос» вул. Незалежності 97
Тел. (0342)50-30-55; (0342) 50-26-25
www.liniakino.com/theaters/kosmos
Активний відпочинок
Льодова арена вул. Довженка, 29
Телефон: 71-40-60, 71-40-61 Факс: (0342) 71-40-62
www.cunami.com.ua
- катання на льоду
- прокат ковзанів
- льодова дискотека
- школа хокею
Боулінг-клуб. ТЦ Панорама плаза,
Північний Бульвар 2а 4 поверх.
Тел. (03442) 71-06-48, 71-06-49, 71-12-04
Заклади харчування:
- Паб 10 (Десятка) - вул. Грушевського 4.
- Піцца + - площа Ринок 6, вул. Незалежності 11
- L club (джаз клуб) - вул. Січових Стрільців 26
- Ресторан Слован - вул. Шашкевича 8
- Кафе-кондитерська Реприза - вул. Незалежності
